Сериалы онлайн

Лена замовила їжу і сиділа їла. Вони сиділи у повній тиші весь час поки Лена вечеряла. тут Лені прийшла смс-ка від Лери.
"Лено я сподіваюся що ви вже поговорили.. а якщо ні.. то чтого ти чекаешь?"
"а й справді чого я чекаю... треба з ним поговорити. або хоча б вибачитися за свої слова а й будь що буде"
- вікторе Михайловичу я би хотіла з вам поговорити.
- добре а про що.
- я вибачитися хотіла. я тоді даремно вас образила і навіть не попрощалася. я розумію чому ві його вдарили. і мабуть я б мала вас підтримати а не ще більше засуджувати. адже коли я билася на рингу ві мене підтримали і допомогли.
я мабуть вам зробила дуже боляче. ось пробачте мені.
- Ленко ну звичайно пробачаю!
- ну тоді Віктор Михайловичу друзі - сказала Лена і протянула руку. "ну скажіть "ні" будь ласка. Степнов скажи ну Кульоміна ти точно не нормальна. ну навіщо ти зараз так. ти ж ...."
Степнов мявся м"явся але все ж рачоровано сказав.
- звичайно друзі - посміхнувся натянуто, і потс її руку.
Олена бачила що йому це не сподобалося, бачила як упав його настрій. і їй стало соромно. Захотілось щось змінити

- привіт дідуль!

- де я? ну ми в ресторані.

- хто ми? ну ми це я дівчата їх молоді люди і ще Віктор Михайлович.

- добре передам.

- куди?

- ага до Днилича на дачу..

- ну їдь звичайно. Я ж пам’ятаю ти говорив про це!

- не маленька сама можу залишитись.

- добре давай. удачно зїздити!

- пока!

- Це Петро Ніконорович дзвонив.
- так! він їде на дачу до Даниловича.
- ясно! і надовго?
- ну дня так н два три а може й більше.
- ну Ленк ти вже повечеряла.
- так то тоді можливо підемо. я тебе проведу!
- ні давайте ще посидимо! не хочу додому. там я зараз сама буду сидіти... краще розкажіть що небудь
- що?
- ну я не знаю. До речі вам від діда вітання.
- дякую. буде дзвонити йому теж від мене привіт передаси.
- добре! - тут у залі заграла музика. Лені захотілося танцювати. "а може запрсити його на танець... Кульоміна він вже не твій вчитель досить мучити себе і його... він же тобі подобаеться.. і навіть більше так що бери все в свої руки ти ж спортсменка і не в твоїх правилах відступати.. так що вперед на амбразуру.."
- Віктор Михайлович а давайте потанцюем.
- ну...
- невже вам важко. ви мені відмовите...
- ой Ленок ну пішли що з тобою поробиш.
- от і правильно. Лен доречі ти дуже гарная сьогодні. Я в перше бачу теб такою
- дякую.
Віктор встав і подав руку Лені, вона вложила в ней свою і вони пішли до центру кімнати. степнов поклав свої руки їй на талію. а Олена йому на плечі.
Взагалі Віктор тримався на відстані але у Кульоміної прокинулась якась сміливість чи ще щось але вона зрозуміла що він їй потрібен. і що сьогодня вона знову його відштовхнула. і це потрібно справляти Лена вирішили таки змінити їх стосунки тому просто ближче прижалася до нього це дуже здивувало Степнова.
"і що вона робить вона що смерті моєї бажає.. то каже друзі а тепер... Боже дай сил витрамита" а Лена не збиралася все так просто залишати вона перемістила руки з плечей на шию і сплела їх за нею.
вони протанцювали десь дві три пісні
- ой Ленок! честно давно я не танцював.
- аха я також. добре мабуть вже й додому пора.
- ти права. так зараз я візьму рахунок і ми підем.
- Віктор Михайлович я сама розрахуюсь.
- Лен я звичайно все розмію але все таки... ну ти зі мною вечеряла... ну я як джентельмен.. а якщо по нормальному як нормальний мужчина озрахуюся і за даму. чи ти не приймеш від мене степнов ще щось хотів сказати але Лена його перевала.
- Добре платіть тоді я в нардеробі.
- добре домовилися.