Quote (sh2a86)
как называется? в каком стиле пишет?
Перламутрове порно
она пишет на украинском, такой "быдляцкий" жаргон 
– Хеллоу, – кажу гарненькій аптекарці, – ай нід еластик бендідж енд самсінг лайк фастум‑жел.
Про еластичний бинт вона зрозуміла. А про все інше посміхається. Ну, думаю я, ось він ‑час. Вилізаю на табуретку, махаю щасливо руками, зображаючи камікадзе на крилі літака ІЛ‑86, потім із грюкотом валюся на підлогу. Відтак переходжу в образ Кривенької Качечки, шкутильгаю туди‑сюди аптекою, кривлюся від дикого болю, задираю капець до рота і дую на капець. Аптекарка мовчки дивиться. Доброзичливо при цьому посміхається. І вже геть доброзичливо каже відтак:
– Добре, я зрозуміла. Ось вам мазь, що за складом дуже добре підійде – вона віл алергій, травм, забоїв, розтягів…
Ви думаєте, я присоромлено опускаю очі? Ні! Я просто розплачуюся і дуже так широ‑прещиро, як то українці вміють робити тільки за кордоном, дякую гарненькій аптекарці, даю| їй гроші й притискаю до серця целофановий кульочок з фармацевтичним добром.
Перформанс закінчився вдало. І актори,; і глядачі прониклися і кінчили.
Його дружина щоранку вставала о сьомій. V Всі чотири роки, рівно в сім нуль нуль. І фарбувалася. Він ніколи не бачив її без косметики. Ніколи не знав, коли в неї місячні. Ніколи не чув, аби вона жалілася на біль при них. І ніколи не помічав, щоби вона ходила в туалет.
Героїчна жінка?
Хуй там. Вона однаково йому набридла.
Вона ніколи не спала голою, а завжди тільки в піжамі. Вона ніколи не ходила по хаті в потворних халатах, бігудях чи футболках із розтягнутим горлом.
Вона однаково йому набридла. Дружина знала, що «важнєй всєво – пагода в доме». Як тільки він десь хоч трохи смітив (ну там, накришив щось біля компа, ляпнув чаєм на поверхню столу, кинув папірець від цукерки), вона відразу все те прибирала. Миттю. Невидимий біоробот. Вона слухала Земфіру.
І однаково йому набридла.
Вона ненавиділа Українських проституток із Московської окружної. Говорила пронизливим голосом. Проколювала всі придатні частини тіла і піддавала те тіло засмазі й татуюванню.
Однаково йому набридла.
Вона економно витрачала ті гроші, що він давав. Вкладалася в мінімум – у дві тисячі доларів на місяць, а це було нелегко. Возила сина зранку до дитсадка, забирала його звідти ввечері і пес зна що робила цілий день. (Що вона робила, сидячи вдома?) Жінка‑загадка.
Набридла.
Змінювала настрої й обличчя «па нєпанятним, не паддающімся логікє законам», не бувала однією й тією ж, він не знав, яка вона насправді. А навіщо ж чоловікові правда? Правда – це коров'яча доля. Не коров'яча – це таємничість
Ха– ха! На‑брид‑ла!!!!
